У парку Моршина живуть коти і псиська,
Брунатні білочки і сірі голуби.
А віднедавна поселилась в ньому риська.
Втекла із гір, яким поголено чуби.
Ховатись важко там, вовки голодні бродять.
А місто Моршин як не як – екокуток.
Вночі дерева тут стежками парку ходять,
Джерельну воду п’ють і сяйво із зірок.
І кожне дерево щось рисьці в вухо шепче,
Кладе їду під ніс їй, силить кровобіг.
Наїсться риська і з басейна воду хлебче.
Вода ця силу надземну несе в собі.
В Моршині з'явився пам'ятник рисі. :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855530
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)