Щодня зебілам дивлюся в їх очі,
Щоб хоч би іскру розуму знайти!
То звідкіля в нас того потороча
Взялося стільки? Як відповісти?
Оте тупе, безмозгле і байдуже,
В любу готове вірити брехню.
На виборах нас садить у калюжу,
Купившись на словесну маячню.
Було, ця більшість, нам обрала зека,
Тепер за блазня дерли горло всі.
Коробки черепної впала дека,
Коли він грав на сцені без трусів.
Десь ділися зелені аватарки,
Якими був заліплений фейсбук.
І щезли ті, хто брав мене за барки,
Як швидко впав із більшості клобук?
Скоренько зняли, щоб не виділятись,
Щоби ніхто за вибір не картав.
Ідіть тепер до церкви сповідатись,
Бо гріх страшний на душу кожен взяв.
А так раділи своїй перемозі,
По дурості, наївній простоті,
Могильну яму вирили небозі,
Віддали Україну гопоті.
Ви ж неукам вручили цю державу,
Які ведуть до програшу в війні.
Хотіли ману з неба і халяву,
Натомість всі, по горло, у лайні!
В лайні усі, хто були «за» і «проти»
Хто участі у виборах не брав.
Коли становить більшість ідіоти,
Подякуй Богу, що таким не став.
І попроси щоб сили дав, наснагу,
Полеглих душі звуть на боротьбу.
Ми маєм віру, волю та відвагу,
В крові ворожій змити цю ганьбу.
23.11. 2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855673
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2019
автор: Мирослав Вересюк