Перон пустий, на ньому лише я,
Гудок здалеку майже вже не чути.
Неначе із-під ніг пливе земля,
А, як без тебе маю далі бути?
Я всі слова, які тримав в душі,
Не зміг тобі сказати на прощання.
Сльози ковтав, неначе хтось душив,
Я добре знав, що зустріч ця остання.
І я стою… Навколо ні душі…
Переплелися спомини і думи.
Невже ми розійдемось, як чужі?
Перон пустий. А серця повне суму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2019
автор: Віталій Назарук