Не стоїть життя на місці,
Все міняється навкруг...
Щось на краще, щось на гірше,
Це життєвий каламбур...
Технології скрізь нові,
Телефони, Інтернет...
Через дії нездорові,-
Стає слабшим інтелект...
Більшість лиш про себе дбає,
Не чекай від них добра...
Поруч хворі умирають,
Ще й на Сході йде війна...
Негараздів вистачає
І у зрілих, і в старих...
За народ влада не дбає,
Це найбільший в світі гріх...
Чи забули за чесноти,
Бачить з неба усе Бог...
Гріхи смертні й нечистоти,
Й лиш розмови про Любов!
Убивають в людей Віру,
Вже й Надія відступа,
Повсякденність стає сіра,
Та і щедрість вже не та...
Розділилось все в суспільстві,-
Є багатство й біднота...
Стало в моді фарисейство*,
Лиш деінде доброта...
Ще бідніші стають бідні,
Вже таке у нас було...
В 33-ім, й 47-ім,
Коли нищили село...
Так красиво обіцяли,
Що покращиться життя...
На сьогодні вже й забули,
Вже нема і співчуття...
Совість й заповіді Божі,-
Усе більше на словах...
Бог постійно на сторожі,
Все віддасться в небесах...
Не стоїть життя на місці,
Все з часом міняється...
Удень - Сонце, вночі - Місяць,
І життя всміхається...
* Фарисейство - тут лицемірство,
зовнішня благочестивість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855764
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2019
автор: геометрія