Ви любіть

З  інтернету  

Сколько  б  не  было  вам  лет  -  не  грустите.
Вас  не  любят  -  ерунда  -  отпустите.
Не  успели  на  трамвай,  (так  бывает),
Может  это  нас  судьба  предупреждает.

Не  гордитесь  красотой  -  бесполезно,
Красота  души  важнее,  если  честно.
Коль  не  ладятся  дела  -  подождите,
И  на  красный,  никогда,  не  бегите.

Нужно  бедному  помочь  -  не  скупитесь.  
Если  нечего  подать  -  помолитесь.
И  чужое  никогда  не  берите,
А  душа  если  болит  -  промолчите.

Вдруг  надежды  ваши  не  оправдали  -
Значит  много  от  других  ожидали.
Если  солнышком  побрезгуют  тучи  -
День  от  этого  светлее  и  лучше.

За  зимой  всегда  весны  пробуждение,
Есть  у  каждого  из  нас  день  рождения.
В  каждом  взрослом  -  дитя  горько  плачет.
Только    мудрый  от  людей  счастье  прячет.

Коль  гореть,  так  до  конца,  с  новой  силой,
И  не  аисты,  а  ворон  над  могилой.
Свою  злобу  на  других  не  держите,
Как  бы  ни  было  вам  больно  -  живите!

Наслаждайтесь  простотой  дикой  мяты,
И  в  награду  принимайте  закаты.
Сколько  б  не  было  вам  лет  -  не  грустите.
Вас  не  любят?  Ерунда...  Вы  любИте!

(Таня  Алексийчук)

 ————————————————
 ВИ  ЛЮБІТЬ  -  переклад

Не  сумуйте,  не  рахуйте  своїх  літ,  
Вас  не  люблять  -  то  дурниця-  відпустіть,
На  трамвай  не  встигли  нині  (так  буває)-
Це  напевно  доля  нас  попереджає.
Ви  красою  не  хизуйте  так  облесно,
Лиш  душі  краса  найкраща  -  якщо  чесно,
Якщо  справи  на  укіс  -  то  зачекайте,
На  червоне  не  ідіть  і  не  ступайте.
Допомогу  дайте  бідному-  не  скупіться,
Якщо  нічого  вам  дати  -  помоліться,
У  житті  чуже  ніколи  не  беріть,
Та  коли  болить  душа  -  помовчіть.
Чи  надії  знов  свої  не  оправдали  -  
Так  багато  ви  від  інших  чекали,
Як  хмарки  не  в  дружбі  з  сонцем  хитрішим,  
Тоді  день  стає  прекрасно  світлішим.
За  зимою  знову  будяться  весни,
День  народження  людини  -  щоб  воскрести,
У  дорослому  -  дитятко  ридає,
Від  людей  розумний  щастя  ховає.
Щоб  горіти  до  кінця  в  новій  силі,
Не  лелеки  -  тільки  ворон  на  могилі,
Ви  на  інших  своє  зло  не  зливайте,
Хоч  важке  життя  -  живіть,  в  нім  кохайте.
І  від  м’яти  діставайте  насолоду,
Тихі  обрії  прийміть  в  нагороду,
Не  сумуйте,  не  рахуйте  своїх  літ:
Вас  не  люблять?  Це  ж  дурниця!
Ви  любіть...

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855794
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2019
автор: Леся Утриско