Думка кожного вченого, мовою фізики, захоплена красою.
Світовлаштування - оплата захоплення відчуття, переживання.
А живопис художника, мов розкидані молекули фарби сонця.
Почуття теплі параметри світогляду. Усіх тривожить вічний "вальс".
Світ раціонального розміркування, як недремність синапсів буття.
Аргументи спростовують чисте до епіфеноменального сміття.
Доля - фінал життя, ніхто не думає про смерть. Нас чомусь веде сліпець?
Вже гірким став мед, дні, неначе соти, та розійшовся в кольорах свинець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855946
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2019
автор: Маг Грінчук