Ти втратив право забувати.
Коли зайшов не в ті ліси.
В полоні правди забагато,
Звільнити всю забракне сил.
Ти марив правом на майбутнє,
Немов не бачив долі хід.
Розмов з собою вже не чути,
Десь потонув останній пліт.
Ти проковтнув ворожий спокій,
Позбувся права співчуття.
Під сонцем стигнуть мокрі щоки,
На два поділено життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2019
автор: Юлія Рябенко