У кожного з нас є мама,
Її ніжна усмішка зігріє нас,
Нажаль у мене її нема,
Проте я щаслива за всіх вас.
Хочеться притулиться до тебе матусю,
Погратись з тобою як і колись,
У снах я бачу, що притулюся.
І легко твоєї руки я торкнуся,
Але це лише сон мій,
Бо він не стане реальністю.
Мамо, я ніколи не забуду погляд свій,
Ніжну твою руку і останній подих твій.
Мамо, як швидко роки пролетіли,
Осіли немов на крилах лелек.
Та вже ніколи не буде так, як ми раніше жили,
Дуже шкода, що доля видала вже твій життя чек.
Проте, я на діюсь ти бачиш мене із неба,
І світиш мені дорогу, як та зоря.
Мамо, всі квіти світу ці для тебе.
Мамо, ти найкраща єдина моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856001
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2019
автор: Ізабелла Бандетьєро