***
Осінь – Мавка, в кайданах з рутенію*
По межі, по межі, по межі
Тінь скресає, забродою – в терніях,
По душі, по душі, по душі...
Сипле снігом у ду́ші роз’ятрені
Холоди, холоди, холоди...
Линуть хмари, у зиму розпатлані,
По воді, по воді, по воді...
Зацькує, заморозить, заплутає
Твої сни, твої сни, твої сни...
Й заметілями серце закутає
До весни...до весни...до весни...
Ти не спи!запроси в своє серденько
Криголам, криголам, криголам.
Нам з тобою ще сходити скелями
По світам, по світам, по світам.
Нам з тобою ще сіяти й сіяти
Світло й щастя в дитинних снігах,
Буревіями зорі омріяти
У незнаних весняних стежках!
Осінь – Мавка, малює замріяний
Твій портрет, між крижинок душі...
Сонця й неба по жменьці одмірює –
Золоті роздає міражі...
*Рутеній (Ru)-сріблясто-сірий
дуже крихкий метал
#Тетяна_Прозорова #ОсіньМавка ##
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856029
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)