Сни були надто дивні,
Ти розплющила очі.
В зраді вони не винні,
Винні безсонні ночі.
Винен зимовий холод,
Стиглий, густий настрій,
Сум і туга навколо,
Майже зів'ялі айстри.
Розпачі у кишені,
Трохи зірок у сумці,
Сонячні дні темні,
Вічності у розлуці.
Душі наші єдині,
Серце одне, спільне,
В кожній важкій годині,
Ми неповторно вільні.
Може, колись впадемо,
Всі забудемо дати.
Разом або окремо -
Краще не пам'ятати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856081
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: Катерина Соколова