Ніхто, не прожив своє життя без сліз
все цвіте, в'яне і краса у беріз.
І коли , любимо літаємо як птах...
а коли, ми втрачаємо у душі -крах.
Страждаємо, від холоду -людських гріз
хто мечем, слова... дуб, рубає під зріз.
Ми, все можемо пережити у житті
а смерть, рідних спопелить все у душі .
Відчуваємо ,самотність і пустоту
і без дорогих ,нам людей лиємo сльозу.
У журбі, дні за днями тліють як свіча
у твоїм серці, лиють дощі і зима .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856149
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2019
автор: Чайківчанка