У себе вбрали, дерева осінній сум,
Давно дрімають, голі, під легким льодом,
Вночі дощило, а згодом мороз замкнув,
Хиткі краплини, вмить потаємним кодом.
Трави в полоні, шар прозорої криги,
Їх пригнітив, повеліває заснути,
Калини гілля прогнулось від облоги,
Червоні грона, жага позбутись смути.
Кущі принишклі… по них дзеркальні шрами,
Їх тьмяний блиск - неначе осені печаль,
Скоро засипле, все зимонька снігами,
Плаксива осінь, не завадить їй, на жаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2019
автор: Ніна Незламна