Розбита"
Так тихо стало навкруги...
Немов все вимерло довкола!
На серці шрами та сліди,
В душі не чути навіть соло!
Так тихо стало не тому!
Що світ увесь заснув в надії!
То крила знов біля вогню...
І знов розбиті усі мрії...
Розчарування вже лунає,
І вкотре стукає в життя:
Образа душу розриває,
Початок є, - нема кінця...
Як правильно зробити крок?
Щоб знову десь не оступитись!
Іти вперед!?Взяти урок!?
Чи для пояснень зупинитись?
Як істину знайти в брехні:
Чи правді в очі подивитись,
Десь заховати в глибині:
Щоб безсумнівно відродитись!
Усе ж минає...Час лікує...
Та забувається не все!
Тому що біль серце руйнує,
І з кожним днем, сильніш росте...
Viktoria Sakalosh© 20.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856206
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2019
автор: Viktoriasa