МИТЬ ШТИЛЮ
Дивлюсь на гладь води… Смиренно…
Мов не було зітхань, печалей…
Той штиль так спокоєм натхненно
Зове у лабіринти далей…
Аж піниться моє блаженство,
В рядки лягають рими плавно…
А де ж шалене навіженство,
Невже схоронене безславно?..
О, се питання риторичне…
Ще мить якась і – зміна форми!
А гладь і штиль – епізодичне,
За ними знову хлинуть шторми!
м. Будва, липень 2019. Наталі Калиновська.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856408
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2019
автор: Наталі Калиновська