Звучить мелодія здалека,
Нема здається їй кінця,
Немов на крилах у лелеки,
Неначе вогник каганця.
Переді мною твоє фото,
В красивій рамці на стіні.
Мені нагадує скорботи,
Вони відомі лиш мені.
Свіча горить, тепло у хаті,
Блокнот і ручка на столі.
Для мене це велике свято,
Коли летять удаль жалі.
Думки упали мов тумани,
Перо скрипить, біжать рядки.
Рими неначе оригами,
Лягають з легкої руки.
Я все пишу і думи поруч
Мені нагадують святе.
Портрет твій розмістив ліворуч,
Бо ти, як Муза й є нате.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856480
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2019
автор: Віталій Назарук