Не викидайте ви людей на призволяще,
Не плюйте в душу, не ламайте серця цвіт.
Бо так багато людських в світі цьому значень
І зовсім мало справжніх, добрих, теплих слів.
Не прокленіть, не сипте втратами і болем,
Не сійте кривдою та злом, не тіштеся упадкам.
Навчіться босими ходити літнім полем
І добру пам'ять залишати в спадок для нащадків.
Не падайте в колюче терня при дорозі,
Не змішуйте палітри гордості й терпких образ.
Не варто гріти свою душу на морозі,
І в заздрощах топити уривки мрій і добрих фраз.
Не засівайте світ ви брудом і камінням,
І руками злобу й осуд не торкайте.
Прощати - це не просто дар, а людське вміння,
Яке нам Бог велів щодня в собі плекати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2019
автор: Весняна Осінь