Вісімдесяті.
Нестерпна спека.
Гуртожиток жіночий для дівчат.
Радянська влада.
Моралі декор.
Вахтерка з жовчі.
Муштра як в солдат.
Тут навіть мухи
Мужського роду
Потрапити в казарму не могли.
А в ту задуху
Свою свободу
Презентували.
Все з себе зняли.
Лишились в плавках.
Читаєм вголос.
Вчимо історію КаПееРес.
Був сам би - плакав.
Однак ми голі.
До тіл жіночих
Виник інтерес.
Вже особисте.
Не кожне тіло
Помацати хотілося мені.
Худі, костисті,-
Цих не хотіла.
Не спокушали
Гладкі і масні.
Раніш цей досвід
Я не сприймала,
Як прояви лесбійської любві.
Бо про той розклад
Замало знала.
Та й з’їзди
Оселялись в голові.
Відбули іспит
І розлетілись
У світ гетерогенний без межі.
Не став той досвід
Жагою тіла
Жіночого і зламом
Для душі.
Тепер по суті.
Живим істотам
Властиво набувати
Щось в житті.
То ж є набуті
Звички й чесноти,
Є й вроджені.
Важливі ті і ті.
Це я до чого.
Ганебна мода
Де на паради душу веде секс.
Є ж руки й ноги.
Дала природа.
Був, визначився
Й став на цьому хрест.
Бо то не смішно,
Як тіло грішне
Життям керує.
Хто тоді ти є?
Зодягнуть спішно
Гасла у пишне.
Мовляв, за рівність.
Хтось їм не дає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856631
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2019
автор: Пісаренчиха