[i]Серце б'ється, калатає,
Коли бачу твої п'янкі вуста,
Душа від щастя аж стрибає,
І думка також десь літа.
Але, як тільки я згадаю -
Що не моя ти, не моя.
Безмежно я сумую,
Бо з тобою бути - не моя доля, не моя.
Зазвичай я прокидався,
Від поцілунку твого,
А зараз тільки хочеться,
Побачити тебе крізь вікно.
На роботі не можу зосередитись
І надіслати черговий звіт,
Бо перед обличчям постає
Твоїх очей блакитний цвіт.
Ввечері хоч помилуюсь
Розкішшю нашого Дніпра,
Та ні, і тут я маю вдачу,
Бо бачу тебе біля вікна.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2019
автор: Алекса Кіраль