В кружлянні білім сніг… Йому радію
І скаржитись не кваплюсь, що колючий
І не лапатий що - дрібненько сіє,
Сором’язливо так і неминуче,
Що всі стежки позамітав до літа,
Осінніх краєвидів стер картини,
Вуалі сплів для вже зів’ялих квітів,
Що випав так негадано-дитинно…
Закохуюсь в цей сон, де править сніг,
За те,що падає біляво-променисто
На сад, на вулицю, до ніг моїх…
…За те, що навкруги так сяйно-чисто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856901
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2019
автор: Людмила Пономаренко