На суді питають Віку:
-Як же можна умудритись:
Мати стільки чоловіків
І з проблемами лишитись?
П’ятеро дітей у хаті…
Де щасливі ті моменти?
Татусі всі відхрестились
І не платять аліменти!
-Ваша честь, всі чоловіки
Не такі уже і свині,
Бо від кожного у мене
Тільки по одній дитині.
Кожен з них був неповторний
І, по-своєму, цікавий:
Яків – гарний і моторний,
Протилежність йому - Сава.
Третім був Микола в мене,
Тому - по коліна море…
Тоді стріла я Семена
На свою біду і горе.
Далі - прийняла Івася,
Цей здоровий був, нівроку,
Але так дітей боявся,
Що десь зник через півроку.
Ваша честь, усі старались
Моє серце підкорити:
Хто цукеркою, хто словом,
Щоб надалі обдурити.
Кілька днів їм вистачало,
Щоб мене розчарувати,
Хоч душа моя кричала –
Повтікали всі із хати.
Прошу суд їх розшукати
За час нашої розлуки,
І що я - найкраща жінка,
Нехай визнають, падлюки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856942
Рубрика: Гумореска
дата надходження 05.12.2019
автор: Катерина Собова