Спросоння крокуючи далі
Іду, дивлюсь, помічаю,
Що серце живе, а не з сталі
Хтось цього і не знає...
А жити ж то треба сьогодні
Знаючи те, що вже втратив
Почуття не вовки голодні
Ніколи вони і не зрадять
Та вогнем гріти дорожче
Усе, що в тебе лишилось
Любити серце так хоче,
А випадки? все це наснились...
Тож пам’ять вічно відкрита
Сонце душі обігріє,
Я завжди буду любити
І вчення твоє буду сіять …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857100
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Go Love Ash