Я не люблю, як цокає годинник,
Бо він нагадує, що час нестримно мчить,
Що цінувати дні свої повинна,
Бо вдруге не прожити жодну мить.
Я не люблю, як цокає годинник,
Як він спокійну тишу розрізає,
Бо стрілок рух—швидкий і безупинний—
До межі потойбіччя наближає.
Я не люблю, як цокає годинник,
Та з тиші його звуки я ловлю,
Бо значить—я живу у цю хвилину,
І значить—мрію, вірю і люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Закохана жоржина