15 – гарний вік! Юність. Краса. Амбіції. Комплекси…
Задовгі ноги, замалі очі, висипи на обличчі, не такий ніс – щоденні доньчині "пошкодуйте мене хто-небудь!", "переконайте в протилежному!"
Струнка, вродлива п’ятнадцятирічна Марійка веде свого молодшого братика з садочка додому. Хоча можна посперечатися, хто кого веде, адже наздоганяти малого бешкетуна доводиться сестричці:
- Не поспішай! Не біжи! Неслух!!!
Малюк ніби не чує.
- Впадеш! Порівняєш асфальт! Розіб’єш носа – буде негарний!
Зупинився.
- О! Подіяло! – подумала Марійка.
Малюк повернувся до сестри обличчям:
- А ти де падала?!
Кількість скарг доньки на свою зовнішність зменшилась, а в присутності "не чую, але записую" вона все частіше промовляє: "Я така гарна!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857396
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2019
автор: Серафима Пант