Кажуть, що зима серця́ холодить,
Перетворює на кришталі.
А моє кохання сонцем сходить,
Поцілунок залиша на склі.
Нас з тобою щастя не покине,
Знаю я і бачу наперід.
У серцях любов така єдина,
Розквітає наче яблунь цвіт.
Приспів:
Мете хурделиця із почуттів,
Любов'ю стелиться із твоїх снів.
Кружля за вікнами зима, зима,
До неї звикли ми, в серцях весна.
Сердечко ніколи не схолоне,
Коли в нім живе палка любов.
Так пульсують люба мої скроні,
Закипає в жилах моїх кров.
Заметіль за вікнами лютує,
Перемети робить на стежках.
В серці музика моїм вальсує,
І щебече про кохання птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857598
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)