Взявши перерву на роботі, я біжу в заклад швидкого харчування «Сіли-З’їли». У мене буквально п’ятнадцять хвилин, щоб поїсти і повернутися назад. Швидко обираю собі перше, друге та компот і сідаю на єдине вільне місце біля вікна поруч з чоловіком та дитиною. Чоловік киває головою, даючи мені знак, що я можу сісти біля них і продовжує розмову по телефоні.
Оскільки він сидить поруч, я чую шекспірівську фразу: «Бути чи не бути. Брати віскі чи ні? Все було б нічого,» – добавляє він, – « але ж ти знаєш я за кермом.»
Його співрозмовник наводить свої аргументи «за», і тут я чую логічний висновок, який звучить так: «Та скільки там тої фляшки на двох.»
Смачно поївши, я виходжу на вулицю й дивлюсь на хлопчика, який допиває свій сік. Жаль, малий, що твій тато забув спитати тебе, що ти думаєш стосовно алкоголю?!
© Богдан Кухта
#ZEлений_Zмій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2019
автор: Kukhta Bohdan