Шановні ГОСТІ (незарєстровані) моєї сторінки. Мене цікавить ваша думка щодо творчості поета Сергія Терсімонова та перекладів. Коментарі можуть писати тільки зареєстровані відвідувачі сторінки. Але поставити "вподобайку" (сердечко) може кожний, хто прочитає твір. Прошу висловити своє ставлення у такий простий спосіб. З повагою - щиро Тетяна Лавинюкова
***
Маестро, туш! Не хлопчик – муж!
Не звабився м’яким комфортом.
Пішов в відставку старший Буш,
Зв’язався з парашутним спортом.
Десяток восьмий розміняв,
А серце рветься ввись як птиця!
Хоч вже пенсіонером став,
Та спокій навіть і не сниться.
Ризикувати не дерзав,
Поки тримав кермо держави,
Коли ж не стало пильних справ,
Він на гусарство має право.
Бомонд дізнався, впавши в шок,
Що друга спроба це по суті:
У Буша перший був стрибок
Колись з небес на парашуті.
Тоді він – чи пропав, чи пан, –
Загнавшись у піке щосили,
Стрибнув у Тихий океан,
Коли літак його підбили.
Зенітні не злетять вогні,
Повагу втілити велику.
Є зміст значний у тому дні,
Що не забувся за пів віку.
Його багатство – не роки,
А мимо літних хвиль салюти.
Тож розкривайтесь залюбки
Над дідусем цим, парашути!
©Тетяна Лавинюкова переклад вірша Сергія Терсімонова 2019
***
Маэстро, туш! Такая чушь:
Красивым не прельстясь уютом
Ушёл в отставку старый Буш
И начал прыгать с парашютом.
Седьмой десяток за спиной,
А заиграло ретивое!..
…Он удалился на покой…
Покой: а это — что такое?
Он рисковать собой не смел,
Пока был нужен государству,
Но не осталось важных дел,
И нет помех его гусарству.
Бомонд, шокированный им,
Узнал, что прыгал он вторично,
И между первым и вторым
Прыжками — интервал приличный.
А в первый раз — пропал ли, пан —
В пике отчаянное нёсся
И прыгнул в Тихий океан
С подбитого торпедоносца.
Стеной зенитного огня
Салютовать теперь не станут,
Но смысл того большого дня
На полстолетия растянут…
Его богатство — не года,
А мимо лётные минуты.
Пусть раскрываются всегда
Над этим дедом парашюты!
© Сергей Терсимонов
Історія cтворення твору:
Унікальне фото.
Це не про політику - це про особисту мужність і фантастичний збіг обставин, які важко уявити белетристам. Фото вересня 1944 року року.
Американська субмарина рятує юного 20-річного пілота збитого американського літака торпедоносця, який атакував японський крейсер.
Син інвестбанкіра, юнак після нападу Японії на США в Перл-Харборі записався добровольцем до армії. У нього була гарна освіта і його швидко вивчили на пілота. Він у 19 років став наймолодшим командиром військового літака американської армії під час Другої Світової війни.
В цей виліт його літак-торпедоносець підбили. Сам він довів бойове завдання до кінця, скинув торпеди. Пілотові вдалося відвести літак до моря, де він вистрибнув з парашутом. Йому пощастило - хоча його вдарило об хвіст літака, йому вдалося вдало приводнився і розкрити рятувальний пліт. Він гребе руками подалі від зайнятого японцями острова.
І тут - БАЦ - спливає підводний човен - АМЕРИКАНСЬКИЙ підводний човен. Його врятували і навіть сфотографували момент.
Матрос: "Ласкаво просимо на борт, сер!"
Льотчик: «Радий зійти на борт!»
Льотчик - Джордж Буш-старший, майбутній конгресмен, директор ЦРУ, віце-президент США і 41-й Президент США і Головнокомандувач військами США. 1924-2018 RIP
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2019
автор: Лавинюкова Тетяна