Люді Молібоженко – 30

В  20  років  –  квіточка,
В  22  –  невісточка,
В  30  –  плеск  шампанського
В  вихорі  циганському.
Була  зоре  ясною  –  
Працювала  в  Красному,
А  взялась  зажурою  –  
Перейшла  у  Згурівку.
А  тепер  із  Людочки  –  
Що  зробилось,  людочки!
Із  красивомрійної
Стала  вже  партійною,
Потім  –  козир-картою
У  райкомі  партії.
Та  одна  ми  любимо
Нашу  Люду-Людочку.
І  ми  побажаємо
Щастячка  безкрайнього,
Буде  хай  пригожою,
А  із  Молібоженком
Ванею-Івасиком
Хай  горить  з  ласкою.
Стане,  як  сонечко,
І  придбає  донечку.
А  в  часи  весільнії  
Кличте  Новосільського.
07.04.1989

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857812
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2019
автор: САВИЧ