Пр: Мамина усмішка кригу розтопить,
Мамина усмішка крила дає.
Мамина усмішка все перетерпить,
Мамина усмішка сил додає.
Я згадую часто усмішку мами,
Коли дивилася в очі мені.
Усмішка ця не зникала з роками,
Зараз до мене приходить у сні.
Усмішку я розшукав між зірками,
Вона і в небі, неначе свіча.
Гріє дитину вона із роками,
Усмішка й нині стоїть у очах.
Мамо, матусю у зорянім небі,
Зорі всміхаються часто мені.
А поміж них твоя усмішка-лебідь,
Наче свіча у зірковім вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857980
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Віталій Назарук