Погомони зі мною друже.
Мені так боязко одній.
Ламає вітер гілля дуже
Зі мною слідом лише тінь.
Поговори хоча б про вічне,
Одвічні теми не пройдуть.
Погоду, владу, про колишніх,-
Нехай усі к чортям ідуть!
Порозмовляй зі мною трохи,
Багато я не попрошу.
Таїтся місяць одиноко,
Я одинакая брожу.
Мовчиш,- пробач.
Забудь образи.
Я зможу витримати біль.
Одна, одна, самотня зразу.
Не говори, лише постій.
Вдивляюсь в силует на грунті
І розумію повсякчас.
Лише присутні, просто путні.
Завмерлі, постаті зараз.
Відлуння гоміном проллється
Так пусто вдалечі, дивись!
Той хто проходить лиш сміється.
Дурна мадама! Бережись!
15.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858109
Рубрика:
дата надходження 16.12.2019
автор: kvakerok