Віднині осінь вже не золота
і літо відтепер уже не тепле,
а красень-дуб – відстій і блекота!
Калина, жито, льон, пшениці стебла…
Це та подібне втрапило під ніж
маститого, із досвідом, поета.
Дивися, насолоджуйся чи їж
гарячий спіч естета-римоплета.
Тож чорнобривцям мами у житті
і Україні-Неньці вже не бути?
Червоні мальви, верби золоті
кайданами назавжди вже прикуті?!
Для молоді ці «штампи» вже табу,
бо їх маститим геть не вистачає.
Баріста, селфі, руфер, марабу…
Отак ми рідну мову і втрачаєм!
16.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858139
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2019
автор: Олександр Мачула