Переклади поезій Сергія Терсімонова 8

Переклади  поезій  Сергія  Терсімонова  8

***
Друг  на  зборах  мене  таврував  при  усіх,
Просто  млів  –  так  пишався  собою:
«Хто  з  суботника  вчора  як  зрадник  утік,
Завтра  точно  втече  з  поля  бою!».
А  коли  в  магазин  завітав  покупцем,
Вмить  до  мене  підбіг  як  до  свого
І  без  черги  проліз  до  касирки  тихцем
Мов  не  бу̀ло  нічого.

В  День  святковий  напився  директорський  зам,
За    потребою  серед  дороги
Сів,  а  встати  не  може,  тож  всім  показав
Біле  тіло:  і  спину,  і  ноги.
Та  коли  я  без  стуку  заскочив  притьма
В  кабінет  в  пильній  справі,  він  строго
Набундючився:  «Совісті  в  люду  нема!»,
Мов  не  бу̀ло  нічого.

Походжає  вгодований  літній  стукач,
Кров  і  сльози  людські  на  сумлінні.
Не  зазнав  він  гонінь  і  не  звідав  невдач.
У  Сірка  зичить  очі  невинні.
Всім  відомі  заслуги  старі  стукача  –
Та  йому  це  до  місця  одного  –
Досі  молиться  він  на  портрет  вусача
Мов  не  бу̀ло  нічого.

Кандидат  в  депутати  нам  рай  обіцяв,
Весь  вникав  в  наші  біди  і  муки,
Кожну  бабцю  стару  як  графиню  приймав,
Особисто  цілуючи  руки.
А  як  тільки  одержав  завітний  мандат  –
Якось  стало  йому  не  до  того,
Ніби  всі  відізвав  обіцянки  назад,
Мов  не  бу̀ло  нічого.

Допоміг  я  сусідці  направити  джип,
Що  застряг  так  далеко  від  дому,
А  по  тому  спитав:  «Ви  мене  підвезли  б…»
І  почув:  «Ну  то  й  що,  що  знайомий?
Під  машиною  в  бруді  лежав  довгий  час,
Я  пустити  не  можу  брудного»,
Так  рішуче  мадам  натиснула  на  газ
Мов  не  бу̀ло  нічого.

Що  ж,  мене  «місто  найкрасивіших  дівчат»
Засмоктало  як  твань  з  головою,
Хай  там  «пробі!»  волають,  «на  поміч!»  кричать,
Просять  хлібця  хоча  б  із  водою.
Хата  скраю  моя,  а  свої  молитви
Посилайте  пряменько  до  Бога…
Бо  тепер  я,  панове,  такий,  як  і  ви,
Мов  не  бу̀ло  нічого.

©Тетяна  Лавинюкова  переклад  вірша  Сергія  Терсімонова  2019

***
Друг  вчера  на  собранье  меня  обличал
С  верноподданным  пылом  холопа:
«Кто  сегодня  с  субботника  раньше  сбежал,
Завтра  точно  сбежит  из  окопа!».
А  сегодня  ко  мне  в  магазине,  подлец,
Подошел  с  прибауткою  вялой
И,  пристроясь  ко  мне,  он  к  прилавку  подлез
Как  ни  в  чем  не  бывало.

В  День  шахтера  напился  директорский  зам
И  присел  по  нужде  на  дороге.
А  подняться  не  смог,  всем  окрестным  домам
Показав  свои  белые  ноги.
Но  когда  я  без  стука  вошел  в  кабинет
(двери  настежь,  жарища  стояла),
Он  сурово  спросил:  «Совесть  есть  или  нет?»
Как  ни  в  чем  не  бывало.

Вот  гуляет  упитанный  старый  стукач,
Он  слезами  и  кровью  насыщен.
Ни  гонений  не  знал,  ни  простых  неудач.
Ясный  взгляд  его  тверд  и  насычен.
Всем  известны  былые  заслуги  его,
Что  его  не  смущает  нимало  —
До  сих  пор  на  портретах  его  божество
Как  ни  в  чем  не  бывало.

Кандидат  в  депутаты  нам  рай  обещал,
Досконально  вникал  в  наши  беды,
И  сварливых  старух  как  графинь  принимал,
Удостаивал  личной  беседы.
А  собрал  голоса  и  мандат  получил  —
Сразу  личных  приемов  не  стало,
И  сейчас  же  свои  обещанья  забыл.
Как  ни  в  чем  не  бывало.

Я  соседке  помог  ремонтировать  джип,
Далеко  ее  встретив  от  дома,
А  потом  попросил:  «Вы  меня  подвезли  б…»
Та  в  ответ:  «Ну  и  что,  что  знакомый?
Извазюкался  весь,  под  машиной  лежал,
Я  б  таких  и  в  трамвай  не  пускала».
И  уехала  дама,  на  газ  поднажав,
Как  ни  в  чем  не  бывало.

Что  ж,  меня  «город  самых  красивых  девчат»
Засосал  с  головой  как  болотце.
И  пускай  по  ночам  «помогите!»  кричат
Или  просят  воды  из  колодца,
Пусть  на  помощь  зовут  —  не  боюсь  я  молвы:
Доброта  как  короста  отпала,
Потому  что  теперь  я  такой  же,  как  вы,
Как  ни  в  чем  не  бывало.

©  Сергей  Терсимонов

Історія  створення  перекладу
 
Переклади  віршів  Сергія  Терсімонова  (1953-2012)  зробила  до  дня  пам'яті  поета.  Для  колег  та  гостей  слова  з  передмови  до  книги  "Сатира  на  полмира":

До  Вашої  уваги  -  вірші  неперевершеного  майстра  слова,  безмежно  щедрої  людини,  батька  п’ятьох  дітей,  донецького  шахтаря  Сергія  Терсімонова  (1953-2012).  Досі  перебуваю  під  враженням  після  прочитання  його  посмертної  книги  "САТИРА  НА  ПОЛМИРА".  Гострі,  влучні,  сміливі  афористичні  рядки,  поєднані  зі  стриманою  чоловічою  лірикою,  глибоко  запали  мені  в  душу.  Ця  людина  здатна  смішити  навіть  із  того  світу  (кінець  цитати).

Але  там,  як  побачите,  не  тільки  сатира.  Мені  ближча  його  лірика.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2019
автор: Лавинюкова Тетяна