Тумане, любий, дякуєм тобі,
Що ти всю ніч оберігав кохання
І таємниці заховав в собі,
Аж поки не з’явилась зірка рання.
Уклін ми шлемо, вербонько й тобі,
Що нас сховала у зелені віти.
Ти віти полоскала у воді,
А ми могли під вітами сидіти.
Дяка і вам, небесні зірочки,
Що ви не заставляли вас лічити.
А крізь туман були, як цяточки,
Які не стали у світи летіти.
Ще дяку посилаємо птахам,
Які піснями гріли наші душі.
Які уважно слухала ріка,
Їх цілу ніч і ранок весь грядущий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2019
автор: Віталій Назарук