Світи – світи, місяченько,
Спішить дідусь, далеченько,
Перейшов поле, минув гай,
До нас крокує Миколай.
Мигтять зірки, так привітно,
Його зустрінемо дітки,
Вдягнувся добре, в кожушку,
Ледь білі вуса, у сніжку.
Не став довгенько чекати,
Ос і зайшов, вже до хати
Приніс дарунки в торбинці,
Слухняним діткам гостинці.
Тут телефони, планшети,
І заводні є ракети,
Швидкі машинки й пожежні,
Бійці з пластмаси відважні,
Вони здаються, мов справжні,
Іще принцеси і ляльки
Ігри і кульки й свистульки.
Як поспішав, вітрець віяв,
От він десь й різку посіяв,
Та то ж напевно так треба,
Нам не була в ній потреба.
Бо усі гарні малятка,
Хлопчики любі й дівчатка!
Хоч я старенький чарівник,
Ходить щороку, до вас звик,
Прийшов із святом вітати!
*
Щастя і миру побажати,
Щоб радість й сонце зустрічати,
Та завжди дружно святкувати!
18.12.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2019
автор: Ніна Незламна