Як без тебе жила?..
Вже й сама я не знаю.
Світить сонце ясніше тепер,
і дзвінкіші птахи в нашім гаю.
Наші долі зійшлися в одну,
дві стежини злилися в дорогу.
Для нас сонячні ранки цвітуть.
Я за все вдячна Богу.
А коли дощ шумить
і думки навіває.
Я згадаю слова всі твої,
кожне з них мені райдужно сяє.
Будить мрію усмішка твоя,
в ній квітує весна в ніжнім цвіті.
Такий рідний і близький мені,
Ти - найкращий у світі!
Як без тебе жила?..
Уже й думать не смію.
Я дарую любов всю свою,
і кохаю, як тільки умію.
Ти і радість, й надія моя,
у руках твоїх ніжнії квіти.
Ти - для мене, для тебе є я.
Нам, як зорям - світити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2019
автор: Надія Башинська