Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858087
Цитата: "Захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості..."
Чим більше в службі тій дубів,
тоді буде міцніша оборона,
не в них, а в нас, бо іще стрій
тут шпигунів, або дубів є тонна.
Бува чужий ідіотизм
для ворога приз подарує,
себе здає в програмі повній,
старій, та зовсім і не новій.
Проблема з творчістю була
така завжди як світ стара,
бо музи – дами є примхливі
і до чужих мерзот бридливі.
А музи по халявах бачать,
хто як співає і за кого скаче,
кому – то пачку грошей покажи,
а кому – компромат, або призи.
Досвід у муз не забереш,
просив їх не один же пес,
але приходять до того,
за ким є правда і добро.
Навіщо думати й гадать,
як можна з давнього списать?
У 37-ому отак писали
і групу ворогів шукали.
Так написав прадавній дуб,
що вже давно згубив весь чуб,
як не прадавній, та проте
минулим досі він живе.
Написаний такий той текст,
наче з Союзу він увесь,
з недавніх, чи давніх часів,
це хто отак писати смів?
Та справа, бачте, не в письмі,
а у чужому ідіотському лайні,
що хоче залякати громадян усіх,
пане, агов, століття лиш змініть.
Не те століття вже давно,
не дні колишні і письмо,
вперед і вверх хто хоче йти,
старий тягар із ніг зніми.
Минулого не знаєте? А воно жде,
за ноги в пекло потягне,
а вискочити думаєте вверх,
не грайтесь: там - Аїд і смерть.
Ось що таке, бува, Аїд,
із пеклом гратися не слід,
і пекло не тягніть сюди:
в нього для всіх повно біди.
Не запросіть його сюди,
бо в пекло потягнуть чорти,
а чортові будеш не рад,
бо він Аїдові лиш брат.
Більше в Аїда є дубів –
у нас міцніша оборона,
та тільки він ось так дурів,
із ним не буде спільної дороги.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858828
17.12.2019-18.12.2019.
Картина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858393
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 18.12.2019
автор: Светлана Борщ