найдовша з можливих ночей


вслухаєшся  в  протягу  плач,
чіпляєшся  оком  за  хмару,
шумить  хвиль  коротких  приймач
в  півкулях  під  бляклим  пульсаром
знервованого  ліхтаря,
що  зміну  приймає  від  сонця,
згасає  остання  з  емоцій,
у  матрицю  календаря
з  її  смоляними  хрестами
як  в  пам’ять  про  завтрашнє  вгруз_
>
відлиги  свинцевої  блюз_
довершена  гра  без  сюжету,
вигадуєш  дивну  прикмету
і  ввіривши  в  неї  пірнаєш
в  найдовшу  з  можливих  ночей_
>
сумнівний  стан  зайвих  речей_
суцільне  ніщо  за  словами_
сів  радник  на  ліве  плече,
щось  вічне  стіною  між  вами,
химери  в  свічадах  -  калюжах
холодні  /  байдужі  /  чужі_
>
мовчання,  що  гострить  ножі,
вагання  висмоктує  душі,
чавунний  паркан  на  межі,
струкури  з  граніту  й  іржі,
окреслене  скороминуще_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858404
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2019
автор: Ки Ба 1