[b][i]Привіт красуне, чарівнице,
Скажу усе тобі як є,
Бувають чудеса на світі,
Та Бог не кожному дає,
Пізнати рай земний і щастя,
Відчути серцем все сповна,
Минулись біди й нещастя,
Зустрілась мавка чарівна.
Не знав і я, що так буває,
Наповнив радістю дотла,
Свій дух і серце, що співає,
У вирі вражень і добра.
Тобою розум заповнився,
Тобою жити я почав
І світ мій внутрішній змінився,
Я наче інший зовсім став.
Така душевна, така миленька,
І ніжний голос мов оксамит,
Ти стала вже мені рідненька
І швидко я до тебе звик.
Можливо все неправда
І це лише міраж,
Та я повірив у цю казку,
І повторю у котрий раз,
Ти неповторна ти наче небо,
Така простора і жива,
Мені тебе одної треба
Бо знаю, що таких нема.
Я дякую тобі за все
Бо ти мій шлях причарувала,
З тобою я забув усе,
Ти мені шанс подарувала.
І я ціную кожну мить
І кожне слово, що звучало,
Моя душа живе, не спить,
Її немов щось зігрівало.
Твоє тепло, твоє добро,
Твій ніжний голос і уста,
Які тихесенько шептали
Приємні для душі слова.
Я хочу щоб ти знала,
Що все в житті буває,
Шанує Бог усіх
Хто вірність в серці має.[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2019
автор: Юрій Мельничок