«Чудес морська глибино!..»
Все — єдиний світла політ,
Христа — серцю дотик!..
Слово чув? чув.
Доторк був? був. —
Вставай на розбір польотів.
Звідки серце свято-Миколаєвого храму
і моє? —
У вічності все вже є.
Святий Миколай ізвідтіль дивиться моє серце...
Лечу к Миколаю —
терміново, бо ж Миколай! —
в храмі зновити Божу кафізму...
Світлорешетами перелицьовує культури й природні напливи
виродків і самородків— й вицьомує —
А десь вкине мною слово
Єдинородного —
І Отцеві потягне оних
од води холодного цинізму!
Доторк був? був.
Слово чув? чув.
Це святий Миколай! (обігнав,
«літун»):
вставай на розбір польотів!
Чого це згори дивитись,
де чий баран пасеться?
Але вчіться Миколаю молитись,
вчіться! зразу ж його молити —
несподівано спасетесь...
2001
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858522
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.12.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович