Одинокість

Спочатку  весело  зачиналося,
Господарем  був  сам  у  всьому.
Робив  усе,  і  чхаючи  на  втому,
Бажання  нічим  не  спинялися.

Розваги  в  житті  не  миналися,  
Жінками  втіхи  будили  оскому.
Пилося  все,  не  минаючи  рому,
Всі  успіхи  у  життя  спиналися.

Здавалось  лету  не  буде  кінця.
Царем  бути  у  власній  господі,
Насолод  готуючи  досі  млинця.

Почав  зодягатися  в  піку  моді,
Іти  важко,  похожим  до  людця,
Опудалом  став,  мов  на  городі.  
(Сонет)

10  серпня  2009  р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858562
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 20.12.2019
автор: Володимир Кепич