[i](Т.Г.Щевченко не стерпів би…)[/i]
Ну що, браття українці, захотіли пана?
Щоб на ЗЕМЛЮ прийшов нашу - Джона чи Івана?
Чи ЗЕМЛЯ вам око милить, чи гризе у п’яти,
Чом так раптом вам приперло її розпродати?
В резервації схотіли, чи може в кріпацтво?!
Та мрієте зашморгнути націю в жебрацтво?!
Ви від волі очманіли, чи може напились?
Незалежність вже тягар вам? Розуму лишились?
Нащо гілку пиляєте, де сидів ваш прадід?
Дід ваш кров’ю ЗЕМЛЮ полив, не віддав ні п’яді!
Чом вам око не радують луги і діброви,
Ані ріки, ні джерела, ані РІДНА мова?
Помахали перед носом папером зеленим?
Ви й забули - хто ви й звідки і готові ЗЕМЛЮ
Розпродати!..А то як же... Для нас ЗЕМЛЯ - Божа!
Не змогла її знедолить вся сила ворожа!
Тож не будьте ворогами самі собі, люди,
Бо без ЗЕМЛІ України, ані нас не буде!
Пам'ятайте й передайте дітям i онукам,
Щоб берегли нашу ЗЕМЛЮ як зіницю ока!
20.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858622
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.12.2019
автор: Василь Стасюк