Ми самі даруємо зброю
Своїм ворогам,
Вказавши на ахіллесову п’яту…
А потім йдемо, не озираючись,
Забувши про сказане.
А коли летять стріли вслід,
Дивуємося:
Як?
І чому?..
Коли про вразливе місце
Знає ще хтось,
Це вже не секрет,
Це криниця,
У яку може плюнути
Будь-хто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858674
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 21.12.2019
автор: Тетяна Глінчук (Ващук)