..слова, поєднані
з небом і....
музикою...[youtube]https://youtu.be/ciSQL2Kb1eg[/youtube]
[i][b][color="#046370"]Я – часто те, чого в житті й немає:
посів і сходи зграбності ума –
весна тоді, як в дійсності – зима,
хмільний продукт творіння і уяви.
Метафори, епітети, мотив…
Житло ж моє у небі. Що й казати,
там замість хат – Пегасові палати,
де де Бог й мою присутність освятив.
(Здобутки мовні віршу вельми вдячні,
бо пошук слів буває вогневим,
не гребує ж незвіданим, новим.
В собі шукає, він бо ж не ледачий.)
Так і живу в лінгвістиці одвічнїй,
у пошуках тематики, ідей
для втіхи небайдужих ще людей,
в ком превалюють цінності стоїчні.
Мене покликав, певно, поліглот,
що тямить у мистецтві навігацій
й не має ні відпусток, ні вакацій,
в руках бо держить вірний ехолот…
То й кажуть, що народжений від Бога,
бо володію долями не гірш.
Така вже випала мені дорога...
Я – вірш![/color]
[/b]
21.12.2019
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2019
автор: Олекса Удайко