У ночі лапатий сніг,
Застелив подвір'я.
Білим килимом він ліг,
От повір в повір'я.
А на ранок, зирк в вікно,
Нема навіть сліду.
Дощ зібрав усе в відро,
Мокро до обіду.
Ось така тепер пора,
Ось така природа.
То нас радує зима,
То весняні води.
То щіпає морозець,
То цвіте підсніжник.
Посміхнувся горобець,
До синичок, ніжно.
Як погода? - запитав,
Вони відвернулись.
Головою похитав,
В далечінь метнулись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858886
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)