Срібна лусочка

У  морі,  де  хлюпочуть  хвилі  тихо,
Жила  маленька  рибка,  срібна.
Вона  світилась,  мов  ліхтар  між  рифів
Й  на  зірочку  була  подібна!

Та  якось  дуже  зажурилась  рибка,
Бо  срібну  лусочку  згубила.
І  було  їй  страшенно  прикро  -
Без  лусочки  рибина  не  світила.

Її  знайшов  і  заховав  у  скриню
Злий  восьминіг  -  захоплювач  скарбів.
Він  зберігав  усе,  що  в  морі  синім
Знаходив,  з  потонулих  кораблів.

Усі  навкруг  боялись  восьминога,
Що  у  печері  жив,  на  глибині.
І  марно  ждала  рибка  допомоги.
Так  і  проходили  за  днями  дні...

Та  якось  серед  кольорових  рифів
З'явився  от-такий  собі  дивак.
Пообіцяв  зарадити  він  лиху.
Це  був,  лиш  уявіть,  морський  їжак!

Казали  і  кити,  йому,  і  скати:
-До  восьминога    ти  не  йди!  Постій!
З  ним  краще  в  бійку  не  вступати.
Бо  він  сердитий,  грізний,  злий...

Та  був  їжак  морський  сміливий
І,  восьминогу,  закричав  щосили:

-Я,  морський  їжак-дивак
Маю  з  колючок  піджак!
Тож,  злодюго-восьминоже,
Поколоти  тебе  можу!
А,  тому,  не  зволікай-  
Рибці,  лусочку  віддай!

І,  восьминіг,  як  це  почув,  збагнув,
Що  бій  програє,  тож  злякався.
Він  рибці  срібну  лусочку  вернув
І  у  печеру  темну  заховався.

У  морі,  де  хлюпочуть  хвилі  тихо
Живе  маленька  рибка,  срібна.
На  зірочку  вона  подібна
І,  знову,  світить,  мов  ліхтар,  між  рифів.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858920
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 23.12.2019
автор: Світлана Семенюк