***
Іде дитинка. Скрипочка в руках.
Долає поспіхом свою дорогу.
Який то непростий, тривожний шлях –
у класі вже чекає вчитель строгий.
Він для дитинки справжній чарівник -
смичком уміє ноти оживляти!
О! Як у нього скрипочка звучить!
Мені б колись навчитися так грати…
Одразу зрозуміє – вчив не вчив,
фальшиві ноти змусить перевчити -
якби ж маленький учень розумів,
що вчать його без фальші в світі жити.
Нехай йому сьогодні тільки п’ять -
маленький шлях стає шляхом незримим.
Спіши скрипалю, йди туди де вчать
на світ дивитись іншими очима!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859120
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2019
автор: Саша Чорнобіла