Далекий погляд твій

Я  простягаю  руки  до  зорі
І  ось  вона  уже  в  руках  у  мене.
Лишивсь  самотній  місяць  угорі,
А  відчуття  від  неї  б'є  студенне.

Вона  ніколи  не  зігріє  нас,
Тому,  що  в  ній  для  нас  тепла  немає.
Холодна  -  наче  тисячу  образ,
За  руки  прохолодою  тримає.

Далекий  погляд  твій  відбивсь  у  ній,
Його  мені  забути  неможливо.
Твої  слова  неначе  біль  німий,
Немов  гроза,  немов  зрадлива  злива.

Коли  надво́рі  наступає  ніч
І  хоче  нас  усіх  захолодити.
Я  відкриваю  серце  їй  навсті́ж,
Воно  і  ніч  зуміє  ще  зігріти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859145
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)