Бувають в житті випадкові люди:
Приходять невчасно і йдуть не в пору,
В душі залишають сліди від бруду
Невитертих ніг, прийшовши з двору.
Лишають відчинені навстіж двері,
І протяги довго тепло виносять...
Допоки не стануть рядком на папері,
Збігають сльозами, коли їх не просять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2019
автор: Лілія Хурсяк