Я певно щось не так сказала,
Бо вмить закінчилась любов.
Я Янголам позатуляла
Швиденько очі.Щоби знов
Вони не плакали.Для чого?
Навіщо їм ота журба?
Порахували як святого
Вони тебе.Та це життя.
Я певно не така як треба?
Є стільки кращих на землі.
Залиш собі ти наше небо.
Чи зорі там були малі?
Чи я не те надарувала?
Потрібно було гроші.Це?
Я ж зорі перецілувала
Як дарувала.І тебе...
Та не потрібні поцілунки.
А я старалась Боже мій!
Я дякую за подарунки,
Що не мені,не з моїх мрій...
Ти...Сумувати лиш не смій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859655
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2019
автор: Відочка Вансель