В краю ста тисяч пісень і вишивок

Литературная  карта.  В  краю  ста  тысяч  песен  и  вышивок

Чувашия  —  республика  Российской  Федерации,  столица  которой  г.Чебоксары  (Шупашкар).  Мы  бережно  храним  и  преумножаем  свою  древнюю  культуру,  о  которой  немного  хочу  рассказать  сегодня  и  вам.

Знаете  ли  Вы  страну  такую,
Древнюю  и  вечно  молодую,
Где  в  лесу  тетерева  токуют,
Словно  песней  сердце  околдуют,
Где  коль  праздник  –  от  души  ликуют,
Коль  работа  –  гору  дай  любую!
Знаете  ли  Вы  такой  народ,
У  которого  сто  тысяч  слов,
У  которого  сто  тысяч  песен
И  сто  тысяч  вышивок  цветет?
Это  перевод  с  чувашского  классика  нашей  литературы  Петра  Хузангая.  Он  известен  и  как  общественный  деятель,  и  замечательный  переводчик,  который  открыл  мировую  литературу  чувашскому  читателю.  Особенно  был  дружен  с  болгарскими  литераторами.  На  фото  П.  Хузангай  с  болгарским  писателем  Ламаром.  1962  год.
Чувашию  и  Болгарию  связывают  страницы  общей  истории  —  это  был  один  народ,  проживающий  в  Великой  Булгарии.  Историки  сообщают:  «Современное  государство  на  Дунае  «Болгария»  основала  часть  булгар,  переселившихся  под  предводительством  хана  Аспаруха  с  территорий  Великой  Булгарии  из-за  нежелания  воевать  с  хазарами.  Предки  современных  болгар  отстояли  перед  слабеющей  Византийской  империей  захваченные  территории  и  остались  на  них».  Предки  же  чувашей  переселились  из  Великой  Булгарии  в  Среднее  Поволжье  и  основали  вместе  с  другими  народами  Волжскую  Булгарию.
Болгарский  поэт  Николай  Соколов  об  Аспарухе  сложил  стихи  «Обичаем  те,  Родино»,  писал  о  кагане  Аспарухе  и  чувашский  поэт  Петр  Хузангай.
Сохранились  параллели  в  культуре  наших  народов.  Вот,  например,  вышивка.  Чувашский  историк  Петр  Денисов  провел  параллели  между  культурой  чувашей  и  болгар  и  обнаружил  схожесть  в  вышивке  двух  народов.  Например,  у  болгарских  женщин,  как  и  у  чувашских,  было  принято  носить  узоры  в  виде  парных  розеток  или  ромбов,  которые  вышивались  на  груди  рубах.  У  чувашей  такие  узоры  называются  кеске.  Есть  сходство  в  женских  головных  уборах.  Они  похожи  как  формой,  так  и  тем,  что  обшивались  серебряными  монетами.
В  Чебоксарах  существует  Музей  вышивки,  где  можно  увидеть  образцы  уникальной  вышивки  18  века  и  головные  уборы  с  монетами  из  серебра.
Чувашию  по  праву  называют  землей  пивоваров.  Пиво  –  древнейший  напиток  чувашей.  Культура  пивоварения  в  Чувашии  складывалась  веками.  Варили  его  для  обыденного  потребления,  для  ритуального  применения  в  обрядах,  требуемых  древней  религией  чувашей,  для  использования  в  лечебно-оздоровительных  целях.  Каждая  община  или  даже  семья  имела  свои  обычаи  пивоварения.  Пиво  считается  национальным  напитком  в  регионе  и  обязательным  угощением  на  всех  торжествах.  Даже  герб  республики  расположил  на  себе  образ  лозы  с  шишечками,  поскольку  на  данной  территории  выращивают  большую  часть  (до  90%)  российского  хмеля.
Раньше  пиво  в  Чувашии  традиционно  варили  женщины.  Девушку  не  брали  замуж,  если  она  не  умела  варить  пиво.  Накануне  варки  живительного  напитка  хозяйка  дома  молилась,  обращаясь  в  сторону  восхода  солнца.
В  России  три  музея  пива:  в  Москве,  Петербурге  и  Чебоксарах.  Наш  среди  них  —  особенный.  Ведь  Чувашия  испокон  веков  была  краем  высочайшей  культуры  пивоварения.  В  Музее  пива  вы  не  только  услышите  о  старинных  рецептах,  но  и  отведаете  творение.
На  фото  —  Музей  пива  в  Чебоксарах
И  сегодня  дорогих  гостей  в  Чувашии  встречают  не  только  хлебом-солью,  но  и  прохладным  бодрящим  пивом  в  резном  деревянном  ковше.
23.12.2019        Светлана  Гордеева
Светлана  Гордеева  У  нас  прекрасная  природа:  Волга  и  курортная  зона  в  Заволжье  с  хвойными  лесами,  ягодами,  грибами…  У  нас  родился  Василий  Чапаев,  космонавт  №3  Андриан  Николаев,  синолог  с  мировым  именем  Никита  Бичурин…  
Светлана  Гордеева
Да,  это  нагрудное  украшение  с  монистами.  Раньше  монеты  были  из  серебра  и  костюм  мог  весить  больше  10  кг.  Девичий  головной  убор  –  тухья  был  закрыт  сверху  острой  макушкой,  а  женский  с  отверстием  сверху  –  хушпу.  Считалось,  что  замужняя  женщина  должна  иметь  связь  с  верхним  миром  для  рождения  и  воспитания  детей.
Свадебные  традиции  –  тоже  очень  интересные.  Невеста  с  раннего  детства  (5-6)  лет  начинала  вышивать  себе  приданное,  свадебное  платье  и  обязательно  платок  жениха.  По  этому  платку  жених  выбирал  себе  невесту  (смотрел  на  аккуратность  исполнения  и  красоту).  Мог  и  отказаться  жениться  ).  А,  если  все  устраивало,  накидывал  себе  на  плечи.  Я  много  про  это  могу  рассказывать  )
Перевела  на  украинский  язык      30.12.19          6.08

Літературна  карта.    В  краю  ста  тисяч  пісень  і  вишивок

 Чувашія  -  республіка  Російської  Федерації,  столиця  якої  г.Чебоксари  (Шупашкар).    Ми  дбайливо  зберігаємо  і  примножуємо  свою  давню  культуру,  про  яку  трохи  хочу  розповісти  сьогодні  і  вам.

 Чи  знаєте  Ви  країну  таку,
 Давню  і  вічно  молоду,
 Де  в  лісі  тетерева  токують,
 Немов  піснею  серце  зачарують,
 Де  коли  свято  -  від  душі  радіють,
 Коль  робота  -  гору  дай  будь-яку!
 Чи  знаєте  Ви  такий  народ,
 У  якого  сто  тисяч  слів,
 У  якого  сто  тисяч  пісень
 І  сто  тисяч  вишивок  цвіте?
 Це  переклад  з  чуваської  класика  нашої  літератури  Петра  Хузангая.    Він  відомий  і  як  громадський  діяч,  і  чудовий  перекладач,  який  відкрив  світову  літературу  чувашскому  читачеві.    Особливо  був  дружний  з  болгарськими  літераторами.    На  фото  П.  Хузангай  Петро  Петрович  з  болгарським  письменником  Ламар.    1962  рік.


 Чувашію  і  Болгарію  пов'язують  сторінки  спільної  історії  -  це  був  один  народ,  який  проживає  у  Великій  Булгарії.    Історики  повідомляють:  «Сучасна  держава  на  Дунаї«  Болгарія  »заснувала  частина  булгар,  що  переселилися  під  проводом  хана  Аспаруха  з  територій  Великої  Булгарії  через  небажання  воювати  з  хазарами.    Предки  сучасних  болгар  відстояли  перед  слабшою    Візантійською  імперією  захоплені  території  і  залишилися  на  них  ».    Предки  ж  чувашів  переселилися  з  Великої  Булгарії  в  Середнє  Поволжя  і  заснували  разом  з  іншими  народами  волзьких  булгар.
 Болгарський  поет  Микола  Соколов  про  Аспарух  склав  вірші  «ОБИЧАИ  ті,  Родино»,  писав  про  кагана  Аспарух  і  чуваський    поет  Петро  Хузангай  Петро  Петрович.
 Збереглися  паралелі  в  культурі  наших  народів.    Ось,  наприклад,  вишивка.    Чуваський    історик  Петро  Денисов  провів  паралелі  між  культурою  чувашів  і  болгар  і  виявив  схожість  у  вишивці  двох  народів.    Наприклад,  у  болгарських  жінок,  як  і  у  чувашских,  було  прийнято  носити  візерунки  у  вигляді  парних  розеток  або  ромбів,  які  вишивалися  на  грудях  сорочок.    У  чувашів  такі  візерунки  називаються  кеске.    Є  схожість  в  жіночих  головних  уборах.    Вони  схожі  як  формою,  так  і  тим,  що  обшивалися  срібними  монетами.
 У  Чебоксарах  існує  Музей  вишивки,  де  можна  побачити  зразки  унікальної  вишивки  18  століття  і  головні  убори  з  монетами  з  срібла.
 Чувашію  по  праву  називають  землею  пивоварів.    Пиво  -  найдавніший  напій  чувашів.    Культура  пивоваріння  в  Чувашії  складалася  століттями.    Варили  його  для  повсякденного  споживання,  для  ритуального  застосування  в  обрядах,  необхідних  стародавньою  релігією  чувашів,  для  використання  в  лікувально-оздоровчих  цілях.    Кожна  громада  або  навіть  сім'я  мала  свої  звичаї  пивоваріння.    Пиво  вважається  національним  напоєм  в  регіоні  і  обов'язковим  частуванням  на  всіх  урочистостях.Навіть  на    гербі    республіки  є  образ  лози  з  шишечками,  оскільки  на  даній  території  вирощують  велику  частину  (до  90%)  російського  хмелю.
 Раніше  пиво  в  Чувашії  традиційно  варили  жінки.    Дівчину  не  брали  заміж,  якщо  вона  не  вміла  варити  пиво.    Напередодні  варіння  цілющого  напою  господиня  будинку  молилася,  звертаючись  в  бік  сходу  сонця.
 У  Росії  три  музеї  пива:  в  Москві,  Петербурзі  та  Чебоксарах.    Наш  серед  них  -  особливий.    Адже  Чувашія  споконвіку  була  краєм  високої  культури  пивоваріння.    У  Музеї  пива  ви  не  тільки  почуєте  про  старовинні    рецепти,  а  й    можна  скуштувати    творіння.
 І  сьогодні  дорогих  гостей  в  Чувашії  зустрічають  не  тільки  хлібом-сіллю,  а  й  прохолодним  бадьорим  пивом  в  різьбленому  дерев'яному  ковші.
 23.12.2019  Світлана  Гордєєва
 Світлана  Гордєєва  :  У  нас  прекрасна  природа:  Волга  і  курортна  зона  в  Заволжі  з  хвойними  лісами,  ягодами,  грибами  ...  У  нас  народився  Василь  Чапаєв,  космонавт  №3  Андріан  Ніколаєв,  синолог  зі  світовим  ім'ям  Микита  Бичурин  ...
 Світлана  Гордєєва:  Так,  це  нагрудна  прикраса  з  намистом.    Раніше  монети  були  з  срібла  і  костюм  міг  важити  більше  10  кг.    Дівочий  головний  убір  -  тухья  був  закритий  зверху  гострою    верхівкою,  а  жіночий  з  отвором  зверху  -  хушпу.    Вважалося,  що  заміжня  жінка  повинна  мати  зв'язок  з  верхнім  світом  для  народження  і  виховання  дітей.
 Весільні  традиції  -  теж  дуже  цікаві.    Наречена  з  раннього  дитинства  (5-6)  років  починала  вишивати  собі  придане,  весільну  сукню  і  обов'язково  хустку  нареченого.    По    цій    хустці  наречений  вибирав  собі  наречену  (дивився  на  акуратність  виконання  і  красу).    Міг  і  відмовитися  одружуватися).    А,  якщо  все  влаштовувало,  накидав  собі  на  плечі.    Я  багато  про  це  можу  розповідати)
 Переклала    на  українську    мову  30.12.19  6.08

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859705
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2019
автор: Тома