***
Як сумно взимку
в прірві надвечір’я
дивитись на
згасаючий вогонь,
ця тихість ласк,
і пристрасті помірні,
і білосніжність
рідних твоїх скронь –
все вказує на те,
що наше літо
уже не буде
буйним і п’янким…
Спасибі,
що умів мене любити,
за вірність
і тепло майбутніх зим.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859711
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2019
автор: Саша Чорнобіла